Андрій Діденко,
студент Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Останнім часом у деяких українських вищих навчальних закладах почали впроваджувати спеціалізацію з європейської тематики. Наприклад, Інститут міжнародних відносин (ІМВ), який можна вважати головним осередком європейських та євроатлантичних студій в Україні, вже давно запровадив такі спеціалізації, як „Європейська політика”, „Європейські комунікації”, „Міжнародні стратегії та безпека”. За останні роки Інститутом було розроблено і видано підручники та монографії, де висвітлюються різні аспекти діяльності НАТО, аналізуються причини підписання у квітні 1949 р. Вашингтонського договору та напрями трансформації цієї міжнародної організації, розглядаються нові завдання, виклики і загроз, які ставить час перед міжнародною спільнотою, умови вступу десяти посткомуністичних країн в НАТО та вигоди, які вони отримують у результаті членства. Варто також наголосити, що в Інституті міжнародних відносин знаходиться Центр інформації та документації НАТО в Україні. За таких умов студенти, що навчаються в ІМВ, мають можливість отримати вичерпну інформацію з євроатлантичної тематики.
Докладніше

Обговорити на форумі

Гамарко Юлія, 30 група,
історичний факультет
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Основний інтерес будь – якого суспільства полягає в тому, щоб мати належний рівень безпеки. Можна мати багатство, однак лише надійна безпека гарантує можливість ним скористуватися. Без належного рівня безпеки багатство і добробут, як правило, становлять загрозу для того, хто ними володіє, провокуючи заздрісних до легкої здобичі.

Суть національних інтересів України слід визначати як необхідність забезпечення необмеженого в часі існування України в якості самостійного суб'єкта, постійного зростання усіх складових могутності країни – політичної, економічної, військової, наукової тощо, та забезпечення користування цими результатами українському суспільству.

Національна безпека країни із вразливим геополітичним розташуванням, значною територією та цінними ресурсами, може бути надійно забезпечена двома шляхами: за допомогою могутнього самостійного потенціалу стримування або за рахунок участі у впливових і потужних воєнних блоках.

Інтегруючись до НАТО, Україна отримує наступні воєнно-політичні переваги: достатні гарантії безпеки, зокрема і ядерні; зміцнення незалежності і недоторканості кордонів; стабільність стану безпеки незалежно від того, як розвиватиметься Російська Федерація; повернення до політичної Європи, збільшення шансів на приєднання до ЄС у видимій історичній перспективі; більш вагома участь у процесах регіональної і континентальної інтеграції; пришвидшення реформ Збройних Сил.

У сфері економічної безпеки інтеграція України до НАТО матиме наступні наслідки: зміни, як позитивні, так і негативні у ОПК (оборонно – промисловий комплекс) України (негативні пов'язані із розривом зв'язків з партнерами на території Росії, позитивні – з перспективою участі України у проектах переозброєння європейських країн НАТО); прискорення економічного розвитку внаслідок зменшення ризиків для бізнесу, пов'язаного зі зростанням рівня власної безпеки; інтенсифікація ринкових реформ; поширення в Україні економічної етики, що довела свою ефективність в країнах Заходу; посилення боротьби з корупцією, підвищення інвестиційної привабливості з боку країн євроатлантичної спільноти.

Інтеграція України до НАТО здійснює стимулюючий вплив на зміцнення національної безпеки у сфері внутрішньої політики, зокрема, на розвиток демократичних процесів в державі.

Інтенсифікуючи відносини з НАТО, Україна утвердила своє значення як суб'єкта геополітики, який має власні інтереси й політичну волю їх відстоювати. Кроки України щодо розвитку контактів з Альянсом дозволили також почати активне залучення НАТО до вирішення політичних питань, ключових для національної безпеки України, таких як гарантування незалежності, територіальної цілісності та непорушності кордонів, а також до технічних питань зі зміцнення обороноздатності України та її спроможності реагувати на кризові явища в галузі безпеки.

Отже, розширення НАТО здійснює переважно сприятливий вплив на національну безпеку України. Зміцнення євроатлантичних зв'язків сприяло буд. збереженню суверенітету і територіальної цілісності Україні, забезпечило її участь в створенні нової архітектури безпеки в Європі, прискорило реформування оборонної сфери й розбудову Збройних Сил України.

Обговорити на форумі

Лукач Віталій, Клименко Дмитро 30 гр
історичного факультету
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Саме керівництво НАТО в своє членство нові держави приймає не лише по питанням військового співробітництва, а ставить питання про ступінь демократизації, підняття життєвого рівня країни, що стосується України багато цих питань ми не можемо в ближчому часі вирішити.

І серед населення, і серед керівників вищих органів немає однієї думки «За» чи «Проти». Ми повинні дотримуватись і виконувати закони вищого законодавчого органу або винести це питання на всеукраїнський референдум.

На мою думку, мова повинна іти не про вступ у НАТО, а про співробітництво з цим Альянсом, особливо в галузі глобальних проблем сучасності (гонки озброєнь, економічна напруженість, подолання смертності, еміграційні процеси, наркотики). В підсумку «За» чи «Проти» треба віддати перевагу «За» - у галузі співробітництва, а «Проти» - щодо входження у НАТО.

Обговорити на форумі

Войтюк Таміла 32 гр.
історичного факультету
Житомирський державний університет імені Івана Франка

«Від часу утворення НАТО Альянс приймав нових членів п’ять разів: в 1952, 1955, 1982, 1999 та 2004 роках. Перший раунд розширення відбувся 1952 року, коли до Альянсу вступили Греція та Туреччина. Це дало можливість поширити зону безпеки та стабільності на Південно-Східну Європу. Три роки по тому, 1955 року, пятнадцятим членом НАТО стала Федеративна Республіка Німеччини. Испанія стала шістнадцятим членом НАТО, коли вступила до Альянсу в 1982 році. Після возз’єднання Німеччини 1990 р. Цілісна Німеччина, включно з територією колишньої Німецької Демократичної Республіки, стала членом НАТО.

Завдяки членству в Альянсі країни Західної Європи та Північної Америки не лише спільно забезпечували власну оборону, але спромоглися досягти небаченого рівня стабільності...»

Обговорити на форумі

Вельгас Іванна 30 гр
історичного факультету
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Розвіяти туман міфів про Північноатлантичний Альянс – це дати можливість людям побачити справжнє обличчя НАТО та потенційне місце України в цій організації.

Міф 1. Приєднання України до НАТО спричинить хвилі терористичних актів на території нашої держави. У десяти країнах Європи з часу їхнього вступу до НАТО не здійснено жодного терористичного акту, оскільки терористичні угрупування не розглядають ці країни, як своїх супротивників.

Міф 3. Україна як член НАТО відправлятиме своїх солдатів для участі у військових операціях Альянсу.

До участі у міжнародних миротворчих операціях залучаються виключно професійні військові на добровільній основі.

Міф 4. Вступ до НАТО вимагати значних додаткових витрат. Сплата членських внесків до НАТО аналогічна сплаті до інших міжнародних організацій, наприклад, до ООН, ЮНЕСКО, Червоного Хреста.

Міф 5. Членство України погіршить відносини з Росією. Навпаки, відносини можуть покращитися, тому що взаємини стануть рівними, прозорими, прагматичними, без домінування якоїсь зі сторін.

Обговорити на форумі

Кудак Андрій 31 група
історичний факультет
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Потрібно внести ясність щодо механізму вступу в НАТО. На відміну від Європейського союзу, куди подають заявку, а потім досягають поставлених критеріїв, для того щоб вступити до НАТО, потрібно спочатку досягнути поставлених необхідних критеріїв, а лише потім почнеться процес переговорів щодо вступу.

Процес підготовки країни до вступу в НАТО розглядається як потужний стимул для демократичної трансформації суспільства. Оскільки країна почне орієнтуватися на загальноприйняті свытовы стандарти, то це стане приводом для збільшення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат.

Будемо сподіватися, що ХХ з’їзд НАТО покладе початок черговій – VІ хвилі розширення, і Україна вступить до НАТО вже найближчим часом

Обговорити на форумі

Левківська Світлана, 31 група
історичний факультет
Житомирський державний університет імені Івана Франка

«План дій щодо членства» - програма НАТО, яку було впроваджено у 1999р. з метою надання допомоги зацікавленим країнам-партнерам щодо їхньої підготовки до можливого вступу до Альянсу. У рамках цього Плану країни-кандидати отримують практичні консультації та цільову допомогу. У свою чергу країни-кандидати мають досягти певних політичних цілей, як-то мирне розв’язання територіальних суперечок, забезпечення поваги до демократичних процедур та верховенства права, встановлення демократичного контролю над збройними силами тощо. Участь у Плані не є автоматичною гарантією майбутнього вступу, проте значною мірою сприяє проведенню адаптації збройних сил та підготовці до виконання обов’язків та зобов’язань, що випливають із членства в Альянсі.

Участь в Плані дій щодо членства в НАТО, що відбуватиметься на основі само диференціації, не означає, що будуть існувати якісь часові рамки щодо прийняття таких рішень чи будь-яка гарантія того, що врешті-решт членство стане реальністю. Цю програму не можна розглядати як перелік критеріїв стосовно членства.

План дій щодо членства складається з п’яти розділів, а саме:

1. Політичні та економічні питання;
2. Оборона , Військові питання;
3. Питання ресурсів;
4. Питання безпеки;
5. Правові питання.

У кожному з цих розділів визначені питання, які можуть бути предметом обговорення, та висвітлює механізм за допомогою яких можна якнайкраще здійснювати підготовку до можливого кінцевого членства.

Отже, План дій щодо врешті-решт країни претенденти вступають до Північно – атлантичного Альянсу. Цю програму не можна розглядати як перелік критеріїв стосовно членства. Це форма посиленої співпраці, яку мають велика кількість країн в світі.

Обговорити на форумі

Твердохліб Марина, 31гр
історичний факультет
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Відносини між Україною – впливовою державою європейського регіону та НАТО мають вагоме значення для гарантування миру та стабільності на євроатлантичному просторі. Україна має спільні кордони з 4 країнами НАТО – Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною. У політичному плані незалежності Україна завжди була відданою справі підтримання миру та міжнародної безпеки, розвитку добросусідських відносин в регіоні.

Відносини України – НАТО були започатковані одразу після здобуття Україною незалежності та розпаду Радянського Союзу. В січні 1992 році представники України вперше взяли участь у засіданні Робочої групи високого рівня Ради північно-атлантичного співробітництва.

Відносини між Україною та НАТО набули якісно нового рівня і характеру, коли у 1997 році у Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО.

В 1999 році у Києві було відкрито Офіс зв’язку НАТО в Україні, діяльність якого спрямована на підтримку оборонної реформи.

Важливим етапом у відносинах України з Альянсом стало прийняття Радою національної безпеки України у 2002 р. рішення щодо набуття Україною у перспективі повноправного членства в НАТО.

Обговорити на форумі

Клименко Дмитро 32 гр.
історичний факультет
Житомирський державний університет імені Івана Франка

Аналізуючи тенденції у розвитку світових політичних, економічних, соціальних відносин слід зауважити, що вступ України в НАТО дає можливість мирного розвитку економіки та політичної системи нашої держави. Гарантії НАТО щодо безпеки України, як члена альянсу, створюють сприятливі умови для інвестування економіки країни. Потужний військово-промисловий комплекс України матиме досить великі шанси завоювати нові ринки збуту для своєї продукції. До того ж, підготовка нашої держави до вступу в НАТО - це можливість якісного реформування не тільки Збройних Сил України, а й всієї економіки та соціальної структури держави.

Обговорити на форумі