Мій вибір - NATO

Від декларацій до дій: польсько-українське війсково-технічне співробітництво
21.06.2017

Зміни, які мали місце в Україні після «Революції гідності», дали поштовх не лише для внутрішніх реформ, але також відкрили нові можливості для міжнародного співробітництва, в т.ч. в такому ключовому для безпеки України секторі, яким є оборонна промисловість.

 

Революція, а слідом за нею російська агресія проти України зумовили необхідність переорієнтації української політики в багатьох аспектах. Оним з них є безумовно оборонно-промислова сфера.

Ще зовсім недавно найважливішим партнером та споживачем виробів українського ОПК була Росія. Внаслідок анексії Автономної Республіки Крим та війни на Донбасі українські підприємства були змушені розірвати торгівельну кооперацію з Росією, що стало цілком логічним кроком на фоні агресії. Оскільки важко собі уявити ситуацію, коли країна-жертва агресії докладає зусиль для покращення воєнного потенціалу агресора. В зв’язку з цим, численні українські підприємства, які донедавна працювали в основному на російський ринок, постали перед необхідністю пошуків нових ринків збуту та партнерів. Серед потенційних країн, зацікавлених у співпраці із ними, є підприємства польської «оборонки».

Зацікавлення з боку Польщі українським ринком та сектором ОПК є досить логічним та природнім. Це випливає не лише з географічної близькості, спільних інтересів чи стратегічного партнерства Києва та Варшави, але також і з великого потенціалу такого співробітництва, яке може бути корисним для обох сторін.

Номенклатура першого пріоритету

Значення Польщі як стратегічного партнера України в секторі оборони дало про себе знати вже у перші місяці війни на Донбасі. Як виявилось вже на початку протистояння, Збройні Сили України відчували дуже серйозний брак екіпірування особового складу, зокрема, сучасними шоломами та бронежилетами. Саме таке обладнання виробляється польськими фірмами ОПК, зокрема, компанією «Lubawa». В результаті відносно швидко проведених переговорів було підписано контракти на поставки тисяч екземплярів такого обладнання для підрозділів ЗСУ. Перші поставки було реалізовано вже влітку 2014 року, що дозволило збільшити можливості дій Української Армії на цьому найскладнішому етапі воєнного протистояння з Росією.
Не менш важливим з точки зору військових дій на Сході України був вихід на український ринок фірми WB Electronics – найбільшої польської приватної фірми ОПК – виробника безпілотників та систем спостереження.

Варто відзначити, що ці системи використовуються вдень і вночі, що для ЗСУ має неабияке значення. Важко собі уявити які небудь дії в сучасному збройному конфлікті без безпілотників, які переказують картину з поля бою, дозволяють приймати рішення командирам та кооридинувати зусилля або наводити артилерійський вогонь. Контракти, які підписала WB Electronics, дали можливість значно покращити рівень облаштування українських підрозділів безпілотниками.

Ставка на модернізацію

Одним із ключових аспектів зростання боєготовності Української Армії – з огляду на фінансові обмеження України – є модернізація зброї, що перебуває в розпорядженні ЗСУ. Закупівля військової техніки, тим більше у великих кількостях, на даний момент є малоймовірною.

Україна володіє чималими запасами військової техніки ще з часів СРСР, однак переважно вона не відповідає сучасним умовам поля бою. Наприклад, переважна більшість українських танків потребує не лише заміни озброєння, але також й облаштування сучасними системами управління вогнем, наведення цілей, спостереження вдень і вночі та засобами зв’язку. Багато з перерахованих недоліків можна вирішити шляхом співпраці з польськими оборонними компаніями. Тим більше, що Польща вже пройшла шлях модернізації танків Т-72 – в Польщі його модернізована версія відома як РТ-91 Twardy.

Окрім модернізації танків Українська Армія потребує обладнання сучасними артилерійськими системами розвідки, управління та зв’язку. Польща може запропонувати сучасні системи даної категорії – починаючи від найпростіших оптичних приладів до комплексних систем управління цілими підрозділами.

Перспективи польсько-українського ВТС

Польсько-українське військово-технічне співробітництво (ВТС) має широкі та позитивні перспективи розвитку у найближчі роки. Окрім описаних вище елементів, пов’язаних з модернізацією ЗСУ, існує широкий простір для двохсторонньої кооперації в різних сферах.

Потенційно цікавими можуть бути плани розробки та виробництва польсько-українського багатофункціонального гелікоптера. Ідея виникла в ході дискусії щодо тендерів на гелікоптер для польської армії, які проходили в Польщі з великим скрипом, проблемами та запізненням. Створення такої машини спільно Польщею та Україною – завдання цілком реальне, хоча все це вимагатиме значного часу (від 7 до 10 років).

Також не менш перспективним є напрям модернізації транспортних гелікоптерів сімейства Мі-8/17, якими вже оснащена польська армія. Цей процес міг би бути реалізований за участі української авіаційної двигунобудівної компанії АО «Мотор-Січ». Окрім цього, для Варшави цікавими є досягнення українського ОПК в сфері ракетних технологій (як ракетної артилерії, як і космічної промисловості) або проектування радіолокаційних систем раннього попередження.

Такою, що заслуговує на увагу, є потенційна можливість реалізації спільних проектів обох держав із виходом на ринки третіх країн, зокрема Африці та Азії. Держави в цьому регіоні експлуатують техніку радянського виробництва в значних кількостях, що ближчим часом примусть їх до модернізації або пошуків сучасних альтернатив значної вартості. Однозначно, це є шансом для Польщі та України.

Необхідні кроки назустріч

Чого чекає польська сторона від України, щоб співробітництво стало результативним? Основним елементом є питання обмеження корупції та інших непрозорих практик, які розповсюджені в Україні. Вирішення цих проблем створювало б конкурентні умови для всіх учасників ринку. В довгій перспективі лише за таких умов матиме сенс інвестування з боку польської сторони в український оборонний ринок, оскільки лише тоді польські компанії зможуть розраховувати на прибуток. Для цього Києву необхідно реально імплементувати антикорупційне законодавство та покращити роботу відповідних органів. Частину з цих кроків Україні вже вдалося здійснити: було створено важливі структури – Національне агентство щодо запобігання корупції (НАЗК) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ). З часом ці органи мають запрацювати більш ефективно та досягати реальних результатів у боротьбі із корупційним «спрутом».

Іншим важливим питанням є забезпечення безпеки, зокрема, її інформаційної складової на всіх етапах співробітництва оборонних підприємств Польщі та України. З точки зору України цікавим є в першу чергу тзв. телекомунікаційні, комп’ютерні та оптичні технології. Для забезпечення довгострокової охорони безпекових інтересів не лише України, але також і Польщі, вкрай необхідним є те, щоб специфічна інформація, пов’язана з модернізацією чи виробництвом військової техніки для потреб ЗСУ, не потрапляла до третіх країн, які реально і потенційно загрожують безпеці регіону Центрально-Східної Європи (йдеться, передусім, про РФ).

Позитивною ознакою для майбутнього ВТС Польщі та Укаїни є факт, що в безпековому секторі вдається реалізовувати ряд проектів. Наприклад, у 2015 році було створено Литовсько-Польсько-Український Батальон. Для подальшого розвитку ВТС необхідною є політична воля по обидва боки кордону. І, якщо на рівні декларацій все виглядає досить позитивно, то з імплементацією реальних перспективних проектів ситуація наразі виглядає патовою. І саме над цим потрібно працювати щодня.

 

Польсько - Український портал


© Інститут Трансформації Суспільства 2007 - 2017.
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27